ДЛЯ СКЕПТИКІВ👀

Якщо ти зараз читаєш і думаєш: «Медитація — це не моє. Це ж для якихось блаженних, в лоб поцілованих людей, які просто сидять і нічого не роблять», — я хочу розвіяти цю ілюзію.

Бо, скоріш за все, справа не в медитації. А в тому, що ти не можеш відпустити контроль. Можливо, ти думаєш, що твої думки — це і є головне в цьому житті. Але це не так. У такому випадку розум домінує над тобою. Він керує, а не ти.

ОСОБИСТИЙ ДОСВІД🤯

Мені медитація дуже допомогла. Вона дала змогу перепрошити себе. Побачити, звідки беруться мої дитячі травми. Чому я прив’язуюсь до думки інших — рідних, друзів. Все це я зміг побачити лише тоді, коли дозволив собі… стишитись.

Але, що цікаво — довго не міг. Завжди були якісь «дуже важливі справи». Сідав — і мій розум одразу починав бігти далі. І вперше я побачив, наскільки насправді не контролюю свій розум. Я, такий «розумний», такий «усвідомлений», думав, що мені не треба медитація, бо я і так усе розумію. Але це — ілюзія.

Контролювати розум — це не про силу волі, не про «утримати». Це про дозволити собі стишитись. Дати розуму затихнути, щоб розсіялася ця вічна ілюзія, що всередині має щось постійно відбуватись. І це потребує не зусиль — а волі й дозволу самому собі.

СУТЬ МЕДИТАЦІЇ🫨

Медитація — це серйозне випробування. Особливо якщо розум сильний. Я інколи на консультаціях кажу: «Твоя проблема в тому, що ти не дурень». Розум усе логічно обґрунтовує, усе звучить переконливо. Але всередині — тривога і неспокій.

Зовні ніби все зрозуміло: медитація — це корисно, концептуально, розумно. Але всередині — поневолення. Розум не хоче зупинятись. І саме тому медитація — це практика стишення. Коли тіло розслабляється, розум затихає, а свідомість розширюється.

Звучить просто, але на практиці — навіть просто 5 хвилин посидіти в тиші — це виклик.

Медитація — це не про те, щоб сісти і щось робити. Вона навпаки — про те, щоб дозволити собі нічого не робити. Просто бути. І саме це — найважче.

Саме тому я особливо раджу медитацію тим, хто скептично налаштований. Бо скепсис — це перша ознака, що твій розум захищається. Що він вже почав оборону, бо боїться тиші. Боїться, що без думок — це ніби смерть.

Але свобода — у свідомості. У виборі: коли думати, як думати, і на що направляти свою увагу. І це перший крок — побачити, що ти можеш опанувати свій розум. Щоб він не панував над тобою.

ПРИХОДЬ 30 КВІТНЯ🤗

Тому я запрошую тебе спробувати помедитувати зі мною 30 числа. Просто подивитися на свій розум з боку — як на аналітичну машину. Побачити, що твої думки не зникнуть, твоя особистість нікуди не дінеться. Але ти відчуєш, як це — вийти з-під влади думок. Або хоча б наблизитись до цього.

Якщо з першого разу не вийде — це нормально. Але краще вже почати цей шлях — до свободи від хаотичних думок. До стану, коли ти задаєш думкам напрямок, а не вони тобі.